Хвороби

Вільпрафен при гаймориті: застосування і дозування препарату

Вільпрафен при гаймориті: застосування і дозування препарату

В даний час інфекційні, а саме бактеріальні захворювання, представляють серйозну загрозу для життя і здоров’я суспільства. Статистика свідчить, що кількість пацієнтів, які страждають від бактеріального гаймориту, зростає з року в рік. У зв’язку з цим лікарі і вчені змушені шукати нові способи і методи лікування.

На сьогоднішній день існує декілька сотень антибактеріальних препаратів, які активно використовуються в лікувальній практиці. Часто використовується «Вільпрафен» при гаймориті, так як він має відмінний терапевтичний ефект, а кількість побічних дій на порядок нижче, ніж у існуючих альтернатив.

Антибактеріальні препарати при гаймориті

Антибактеріальні засоби для лікування гаймориту стали активно використовуватися незабаром після їх появи. Варто розуміти, що основним етіологічним фактором, який і призводить до виникнення хвороби, є бактерії. Вони активно розмножуються і ростуть в організмі з ослабленим імунітетом, тому що імунна система не може їх знищити.

Багато медичні фахівці відзначають, що неконтрольоване застосування антибактеріальних препаратів призвело до виникнення резистентності бактерій до даних засобів. У зв’язку з цим фармакологічні засоби, які були ефективні в минулому, втрачають свою користь, так як мікроорганізми виділяють ферменти, що нейтралізують ефект ліків.

Для вирішення цієї проблеми лікарі використовують два простих, але ефективних прийому:

  • збільшують дозу лікарської речовини;
  • призначають альтернативні групи антибіотиків.

З огляду на відгуки про те, наскільки ефективний «Вільпрафен» при гаймориті, даний препарат досить успішно використовується для боротьби з хворобою.

Коли необхідно приймати антибіотики?

Практично всі медичні джерела свідчать, що етіотропну терапію необхідно починати в найкоротші терміни після появи перших симптомів хвороби. Відносно гаймориту це твердження також вірно, однак існує серйозна проблема.

Гайморити по етіології класифікуються на:

  • бактеріальний;
  • вірусний;
  • грибковий.

Вільпрафен при гаймориті: застосування і дозування препарату

Антибіотики ефективні лише при бактеріальному гаймориті. Для того, щоб встановити причину хвороби, необхідно звернутися за консультацією до медичного фахівця, для первинного обстеження і проведення лабораторного дослідження.

Безконтрольний прийом «Вільпрафену Солютаб», при гаймориті призведе до розвитку несприйнятливості мікроорганізмів до фармакологічному засобу, що в майбутньому загрожує негативними наслідками.

Загальні принципи антибактеріальної терапії

Будь прийом антибіотиків підпорядковується декільком правилам. В першу чергу необхідно повністю закінчити курс лікування, навіть якщо після першого прийому настає поліпшення стану. Зазвичай курс лікування триває 7 днів.

Необхідно індивідуально підбирати антибактеріальний препарат. Він повинен бути ефективний проти конкретного збудника. При хронічному гаймориті слід періодично міняти лікарський засіб, щоб його ефективність залишалася такою ж високою.

«Вільпрафен» від гаймориту – це сучасний та ефективний фармакологічний засіб, яке відмінно себе зарекомендувало в медичній практиці. Даний препарат належить до групи макролідів і азалідів, а основною діючою речовиною є джозамицин.

Разова стандартна доза становить 500 мг в одній таблетці, проте в деяких випадках потрібне підвищення разової дози для поліпшення терапевтичного ефекту. Препарат випускається в таблетованій формі. Пігулка має довгасту форму з перпендикулярної рискою і поглибленням посередині.

Вільпрафен при гаймориті: застосування і дозування препарату

Спектр антибактеріальної активності

«Вільпрафен» як і його посилена форма – «Вільпрафен Солютаб» від гаймориту має вкрай широким спектром дії. З його допомогою можна активно боротися з внутрішньоклітинними мікроорганізмами (хламідії, мікоплазми, уреаплазмою та іншими), а також грампозитивними і грамнегативними бактеріями.

Такий широкий спектр антибактеріальної активності і став однією з основних причин, через які «Вільпрафен» радять використовувати при бактеріальної формі захворювання. Якщо діагноз був поставлений вірно, то вірогідність лікування дуже висока.

«Вільпрафен» володіє активним антибактеріальним ефектом, а також сприяє пригнічення активності бактерій. Важливою особливістю препарату є можливість проникати всередину клітин схильних до інфекції тканин, що дозволяє активно боротися з внутрішньоклітинними збудниками.

Фармакодинаміка

Фармакологічний препарат активно застосовується для лікування широкого спектру інфекційних захворювань. Ставлячись до засобів групимакролідів, «Вільпрафен» пригнічує активність мікробних ферментів і білків, що призводить до їх загибелі.

Потрапляючи в осередок гострої або хронічної інфекції, лікарська речовина надає бактерицидний ефект, який швидко призводить до стабілізації стану пацієнта і зменшення симптоматичної картини інтоксикації.

Фармакокінетика

Після прийому активна речовина швидко всмоктується в шлунково-кишковому тракті і потрапляє в кровоносну систему. Максимальна концентрація досягається вже через 4 години. Речовина активно акумулюється в тканинах легенів, слині, поті, слізної рідини і мигдалинах, що сприятливо позначається на ефективності лікування не тільки гаймориту, але і інфекцій інших органів і тканин

призначення препарату

Як згадувалося раніше, застосування препарату слід починати після первинної консультації у лікаря. Важливо правильно поставити діагноз і визначити збудника захворювання. В даний час схема застосування фармакологічного кошти регламентується відповідною документацією Всесвітньої Організації Охорони здоров’я, а також вказана в інструкції, що додається до ліків.

показання

Основними показаннями для початку лікування «вільпрафену» є інфекційні захворювання, які викликані збудниками, чутливими до макролідів. Якщо мова заходить про бактеріальному гаймориті, то «Вільпрафен» є препаратом вибору, який робить відмінний терапевтичний ефект.

Вільпрафен при гаймориті: застосування і дозування препарату

Протипоказання

«Вільпрафен» – це універсальний препарат, кількість протипоказань мінімально. До них відносяться:

  • індивідуальна непереносимість препарату та його окремих компонентів;
  • важкі печінкові порушення або недостатність.

Проблема полягає в тому, що секретується препарат з організму з жовчю, тому будь-яка патологія печінки може призвести до токсичного ефекту.

дозування

Відповідно до загальних рекомендацій ВООЗ дозування для пацієнта, вік якого понад 14 років, складають:

  • разова – від 500 до 1000 мг за раз;
  • добова – до 3000 мг;
  • курсова – до 30 000 мг.

Слід бути вкрай уважним, так як деякі компанії випускають «Вільпрафен» з дозуванням 1000мг. В такому випадку буде потрібна корекція кількості прийнятих таблеток.

Застосування «Вільпрафену» при гаймориті

Дозування «Вільпрафену» при гаймориті залежить від ряду факторів, які виявляються медичним фахівцем на первинному огляді та після отримання результатів лабораторних досліджень.

Основна проблема полягає в тяжкості захворювання, загального стану пацієнта і наявності супутніх захворювань.

Не починайте лікування самостійно, так як є ймовірність, що вам буде потрібно альтернативний препарат.

Особливості прийому «Вільпрафену»

Найчастіше «Вільпрафен» приймається спільно з іншими препаратами, що викликає їх взаємодія. Подібні ситуації мають індивідуальний характер, проте всі вони мають щось спільне. Все це необхідно враховувати для того, щоб одужання настало в найкоротші терміни.

При вагітності і лактації

Сьогодні немає точних даних про негативний ефект препарату на плід, новонародженого або на протікання вагітності, проте рекомендується призначати антибіотик лише в тому випадку, якщо потенційна шкода від хвороби набагато вище, ніж від прийому антибіотика.

лікарська взаємодія

Антибіотик «Вільпрафен» активно взаємодіє з рядом засобів, тому слід повідомити лікаря про препарати, які ви приймаєте на постійній основі.

У деяких випадках ефект може посилюватися або навпаки послаблюватися, що призведе до загострення хронічних захворювань.

Серед таких лікарських засобів можна відзначити: дігоксин, рівень якого при комбінації з «вільпрафену», знижується в крові; пероральні гормональні контрацептиви в комбінації з останнім також мають тенденцію до зменшення ефекту.

Вільпрафен і алкоголь

Під час антибіотикотерапії категорично забороняється вживання алкоголю, навіть в малих дозах, так як він надає негативний ефект на гепатобіліарну систему. Порушення її активності може привести до інтоксикації організму.

Вільпрафен при гаймориті: застосування і дозування препарату

Передозування та побічні ефекти

Незважаючи на хорошу переносимість препарату більшістю пацієнтів, ймовірність передозування і розвитку побічних ефектів все ще залишається. З цієї причини слід знати про їх прояві і принципах першої допомоги.

ознаки передозування

Передозування «Вільпрафену» може призводити до порушень з боку різних систем, включаючи:

  • шлункову і кишкову диспепсії;
  • гіперчутливість – кропив’янка або почервоніння шкіри;
  • печінкові порушення і патології жовчних шляхів;
  • порушення слуху при істотній передозуванні.

Дії при передозуванні

Якщо були відзначені симптоми, які пацієнт пов’язує із застосуванням фармакологічного препарату, слід припинити прийом препарату і звернутися за повторною консультацією до фахівця в найкоротші терміни. Час – дуже важливий фактор, про який не слід забувати!

Якщо пацієнт відзначає погіршення самопочуття на тлі прийому препарату, то слід припинити лікування «вільпрафену». У тому випадку, якщо має місце індивідуальна непереносимість препарату, то лікар виписує альтернативну групу антибактеріальних засобів.

Аналоги і дженерики «Вільпрафену»

Завдяки розвитку фармакологічної індустрії існує велика кількість аналогів і дженериків «Вільпрафену».

Дженерики – це препарати, які містять аналогічне діюча речовина, в даному випадку джозамицин, але виробляються на інших підприємствах. Їх ціна нижче оригіналу. Вони також досить ефективні.

Дженерики «Вільпрафену» мають аналогічну назву, але виробляються в Німеччині, Італії, Індії та інших країнах.

Аналоги фармакологічного препарату – це ті кошти, які мають інше діюча речовина, але аналогічний терапевтичний ефект. До них відносяться «Азитроміцин», «Кларитроміцин», «Мидекамицин», «Азакс», «Азитрал» і багато інших.

Вільпрафен при гаймориті: застосування і дозування препарату

Якщо Ви усвідомили, що вартість «Вільпрафену» занадто висока, то слід повідомити про це лікаря. Проблема полягає в тому, що треба індивідуально підбирати дозу дженериків, так як їх фармакологічна «чистота» і якість трохи нижче, ніж у оригінального препарату.

У зв’язку з тим, що «Вільпрафен» активно використовується в останні роки, в мережі Інтернет можна знайти величезну кількість відгуків лікарів і пацієнтів про даний препарат. Більшість з них носять позитивний характер, так як даний препарат добре переноситься і викликає мала кількість ускладнень.

Імовірність індивідуальної непереносимості все ще актуальна, тому, найчастіше, прийом препарату починають з мінімальної дози в 1000 мг на добу. Крім того, важливо здобувати засіб в перевірених аптечних мережах, тому що не ліцензовані препарати істотно підвищують шанс розвитку ускладнень. Пам’ятайте, що економити на якості лікарських засобів неприпустимо.

На сьогоднішній день «Вільпрафен» не відноситься до групи рецепторних препаратів на території Російської Федерації і країн СНД. Кожен громадянин може вільно придбати фармакологічний засіб для лікування.

Середня вартість упаковки, в якій 10 таблеток по 500 мг, варіюється від 500 до 700 рублів в різних аптечних мережах. Варто розуміти, що на курс лікування потрібно від двох до чотирьох упаковок.

У деяких випадках може використовуватися аналог.

висновок

Таким чином, «Вільпрафен» – це універсальний антибактеріальний препарат, важливість якого важко переоцінити. Проте, неприпустимо займатися самолікуванням; в разі появи перших симптомів захворювання постарайтеся в найкоротші терміни звернутися за профільної медичної допомогою, так як це може врятувати ваше здоров’я і життя!

Неконтрольований прийом антибактеріальних препаратів, а зокрема «Вільпрафену», може привести до ряду ускладнень. Консультація лікаря – це надійний захист від розвитку подібного сценарію хвороби, а також підвищення шансів лікування від гаймориту.

Оцінка статті:

( 1

Необхідність в антибактеріальної терапії при гаймориті і правила застосування препарату Вільпрафен Солютаб

Прийом антибіотиків є невід’ємною частиною лікування бактеріальних форм синуситу. Було розроблено багато протимікробних препаратів з різним складом і тривалістю дії.

Vilprapfen Soljutab підходить для лікування синуситу у дорослих і дітей, він також діє на хламідіоз, який може діяти як патогенний мікроорганізм. Плюс лікарські засоби – мінливість застосування, низький ризик виникнення побічних ефектів з боку організму.

Рекомендується при гострих і хронічних формах захворювання і для профілактики ускладнень.

Як діє Вільпрафен Солютаб і чи допомагає при гаймориті

Вілпрафен – сучасний антибіотик групи макролідів на основі джосаміцін. Він ефективний проти грам позитивних та грам патогенних бактерій, внутрішньоклітинних мікроорганізмів.

Підтримує синтез білка ДНК з хвороботворних мікроорганізмів, що призводить до зниження їх здатності до розмноження, поділу клітин.

Рекомендується для лікування синуситу будь-якого ступеня тяжкості, активний компонент складу практично не робить впливу на шлунково-кишкового тракту, на відміну від інших антибактеріальних препаратів.

Перевагою йосаміціна є його здатність діяти на патогенні мікроорганізми з резистентністю до антибіотиків еритроміцин.

Детальніше про використання мазі Оксолін при застуді можна дізнатися тут.

Склад і активна речовина

Ваб проводиться голландською компанією у вигляді таблеток в дозуваннях 500 мг і 1 м Головний інгредієнт – джосаміцін. Володіє широким спектром дії і включений в список основних лікарських засобів за даними ВООЗ.

Додаткові інгредієнти:

  • целюлоза;
  • діоксид кремнію;
  • полісорбат 80;
  • тальк;
  • стеарат магнію;
  • гідроксид алюмінію.

Добре всмоктується організмом, не накопичується в нирках і печінці. має легку токсичність, що робить його придатним для лікування синуситу у дітей.

За яких формах хвороби застосовується

Чи допомагає це ліки? Ці ліки використовується для лікування гострого хронічного синуситу бактеріальної природи.

Цей препарат ефективний проти інших патогенів, таких як хламідіоз і мікоплазма. Рекомендується під час відновного періоду після операції, щоб уникнути ускладнень.

в поєднанні з іншими препаратами, що корисно при невстановленої етіології синуситу будь-якого ступеня тяжкості.

Йозаміцин практично не впливає на ентеробактерії, тому він не впливає на функцію шлунково-кишкового тракту навіть при тривалій терапії.

Інструкцію по використанню НАЗОФЕРОН можна знайти тут.

Дозування дорослим і як правильно приймати антибіотик – докладна інструкція

Ці ліки використовується перед їжею, таблетки не слід жувати. Рекомендовані дозування:

  • для лікування всіх форм захворювань для дорослих і дітей 14 років і старше – приймають 500 мг двічі на день, 500 мг один раз на день після тижня терапії;
  • новонароджених і дітей до 14 років – 30-50 мг / кг на добу, обсяг препарату ділиться на три дози.

Вілпленовие таблетки можна зробити в підвішеному стані в домашніх умовах, що часто використовується для лікування дитячого синуситу. Середня тривалість терапії 10 днів.

Протипоказання і побічні дії

Протипоказань мало. Не рекомендується, тільки в разі гіперчутливості до компонентів складу, при тяжкій патології печінки. Може використовуватися під час вагітності та годування груддю. Заборонено в разі передчасних пологів.

Добре переноситься організмом при дотриманні дозування. Рідко викликає алергічні реакції і тимчасову втрату слуху.

Переваги лікування вільпрафену, ціна і його аналоги

Йозаміцин є одним з кращих лікарських засобів для лікування хронічних і складних форм синуситу. Володіє широким спектром діяльності, практично не викликає побічних ефектів. Він підходить в якості заміни іншого протимікробної препарату при тривалій терапії. Середня вартість – 570 або 740 рублів залежно від дозування.

На ринку немає подібних препаратів на основі цього антибіотика. Деякі лікарі прописують альтернативні ліки на основі азитроміцину (наприклад, Sumamed). Однак вони володіють різними фармакологічними властивостями, обмеженнями на їх застосування і вираженими лікарськими взаємодіями (з антацидами, макролідами, гепарином).

Препарати і аналоги повинні призначатися лікарем на підставі результатів діагностики, віку і клінічної картини.

Відео

На відео – чи потрібні антибіотики при лікуванні синуситу:

висновки

  1. Willpraphen Soljutab – сучасний протимікробний препарат на основі Джозаміцин.
  2. Продукт випускається у вигляді таблеток в дозах 500 і 1000 мг. Вони можуть бути використані для підготовки відсторонення дітей від занять.
  3. Діє проти більшості бактерій, патогенів – хламідій, мікоплазм. Чи не діє проти ентеробактерій.
  4. Має широкий спектр застосування. Підходить для лікування інфекційного синуситу з метою запобігання ускладнень після операції.
  5. Продукт добре переноситься організмом. Рідко викликає небажані реакції і не чинить тиску на мікрофлору кишечника.

Вільпрафен

Діюча речовина

– Josamycin

Склад і форма випуску препарату

Плівкові таблетки білі або майже білі, довгасті, подвійні опуклі, з ризиками з обох сторін.

Допоміжні матеріали: мікрокристалічна целюлоза – 101 мг, полісорбат 80 – 5 мг, колоїдний кремнезем – 14 мг, кармелоза натрію – 10 мг, стеарат магнію – 5 мг, метилцелюлоза – 0,12825 мг, поліетиленгліколь 6000 – 0,3846 мг, тальк – 2,0513 мг, двоокис титану – 0,641 мг, гідроксид алюмінію – 0,641 мг, метакрилова кислота і сополімер її ефіру – 1,15385 мг.

10 шт. – алюмінієво-ПВХ блістери (1) – картонна упаковка.

Фармакологічна дія

Антибіотик з групи макролідів. Має бактеріостатичний ефект за рахунок пригнічення синтезу білків бактеріями. Виявляє бактерицидну дію при високих концентраціях запалення в фокусі.

Високоактивний проти внутрішньоклітинних мікроорганізмів: Chlamydia trachomatis і Chlamydia pneumonuae, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Ureaplasma urealyticum, Legionella pneumophila; проти грампозитивних аеробних бактерій: Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes і Streptococcus pneumoniae (пневмокок), Corynebacterium diphtheriae; проти грампозитивних аеробних бактерій: Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes і Streptococcus pneumoniae (пневмокок), Corynebacterium diphtheriae; проти грампозитивних аеробних бактерій Нейсер менінгітідіс, Нейсер гонорея, гемофільної грип, бордетелли коклюш; для деяких анаеробних бактерій пептококи, пептострептококів, клостридії перфрінгенс.

Jozamycin також активний для Treponema pallidum.

Фармакокінетика

Після проковтування джозамицин швидко поглинається GIT. Cmax досягається через 1-2 години після прийому всередину. Через 45 хвилин після 1 г середня концентрація Джозаміцин в плазмі крові становить 2,41 мг / л.

Зв’язок з білками плазми не перевищує 15%.

Стан рівноваги досягається після 2-4 днів регулярного прийому.

Йозаміцин добре розподілений в організмі і накопичується в різних тканинах: в легких, в лімфатичної тканини піднебінних мигдалин, в сечових органах, в шкірі і в м’яких тканинах.

Особливо високі концентрації виявляються в легенях, мигдаликах, слині, поті і сльозоточивої рідини.

Концентрація Джозаміцин в поліморфноядерних лейкоцитах, моноцитах і альвеолярних макрофагах людини приблизно в 20 разів вище, ніж в інших клітинах організму.

Йозаміцин біотрансформується в менш активні метаболіти в печінці.

В основному жовч, виділення через сечу менше 20%.

показання

Лікування інфекційно-запальних захворювань, викликаних мікроорганізмами, чутливими до Джозаміцин: Інфекції верхніх дихальних шляхів і ЛОР-органів (в т.ч. фарингіт

, Тонзиліт, паратонцілліт, отит, синусит, ларингіт); дифтерія (на додаток до лікування антитоксином дифтерії); червона лихоманка (при алергії на пеніцилін або); інфекції нижніх дихальних шляхів (у метричних тоннах).

гострий бронхіт, бронхопневмонія, пневмонія, включаючи атипову пневмонію, коклюш, пситтакоз); інфекції порожнини рота (включаючи гінгівіт і пародонтоз); інфекції шкіри і м’яких тканин (включаючи гінгівіт і пародонтоз).

Піодермія, нариви, сибірська виразка, рубінове інфекція (гіперчутливість пеніциліну, акне, лімфангіт, лімфаденіт); інфекції сечовивідних шляхів і статевих органів (включаючи гінгівіт і пародонтоз). уретрит, простатит, гонорея; при алергії на пеніцилін або – сифіліс, венозна лімфогранулёма); хламідіоз, мікоплазма (в тому числі уреаплазма) і змішані інфекції сечовивідних шляхів і статевих органів.

Протипоказання

Важка дисфункція печінки, підвищена чутливість до джосаміцін і інших антибіотиків макролідний групи.

дозування

При оральному введенні дорослим і дітям старше 14 років – 1-2 г / добу за 2-3 сеансу. Діти до 14 років – 30-50 мг / кг / добу при 3-х дозах. Тривалість лікування залежить від показань.

  • З травної системи: рідко – відсутність апетиту, нудота, печія, блювання, пронос, псевдомембранозний коліт; в деяких випадках – підвищена активність печінкових трансаміназ, порушення відтоку жовчі і жовтяниці.
  • Алергічні реакції: рідко – кропив’янка.
  • Інша: в деяких випадках – дозозалежні короткочасна втрата слуху.

лікарська взаємодія

  1. Бактеріостатичні антибіотики можуть зменшити бактерицидний ефект інших антибіотиків, таких як пеніциліни і цефалоспорини (слід уникати одночасного використання джосаміціна з пеніцилінами і цефалоспоринами).
  2. Одночасне застосування джосаміцін з лінкоміцином може знизити ефективність обох препаратів.
  3. Йозаміцин уповільнює виділення теофіліну в меншій мірі, ніж інші антибіотики групи макролідів.
  4. Йозаміцин уповільнює виведення терфенадину або астмазола, що збільшує ризик виникнення небезпечних для життя аритмій.

Є окремі повідомлення про вазоконстріктівное активності з одночасним використанням антибіотиків макролідний групи і алкалоїдів ріжків. Був 1 випадок непереносимості ерготаміну при прийомі джозамицина.

  • При одночасному прийомі джосаміціна і циклоспорину можна збільшити концентрацію циклоспорину в плазмі до нефротоксичної рівня.
  • При одночасному використанні Йосаміціна і Дигоксину можливе підвищення останнього рівня в плазмі.
  • У рідкісних випадках контрацептивний ефект гормональних контрацептивів може бути недостатнім на тлі лікування макролідами.

особливі вказівки

У разі розвитку псевдомембранозного коліту слід уникати прийому йосаміціна і призначати відповідну терапію. Препарати, що знижують рухову активність кишечника, протипоказані.

У пацієнтів з нирковою недостатністю необхідно коригувати дозувальний режим відповідно до значень СС.

Йозаміцин не вводиться недоношеним немовлятам. У новонароджених необхідно контролювати функцію печінки.

Слід розглянути можливість перехресної стійкості до різних антибіотиків групи макролідів (наприклад, мікроорганізми, стійкі до лікування хімічно пов’язаними антибіотиками, також можуть бути стійкі до Джозаміцин).

Вагітність і лактація

Застосування під час вагітності та годування груддю можливе тільки в тому випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду або дитини.

Гормональні контрацептиви також повинні застосовуватися при лікуванні макролідів і одночасному застосуванні гормональних контрацептивів.

Застосування в дитячому віці

Йозаміцин не вводиться недоношеним немовлятам. При використанні у новонароджених необхідно контролювати функцію печінки.

При порушеннях функції нирок

У пацієнтів з нирковою недостатністю необхідно коригувати режим дозування відповідно до значеннями СС.

При порушеннях функції печінки

Протипоказано при сильній дисфункції печінки.

Опис WILPRAPHEN засноване на офіційно затвердженій інструкції по експлуатації та схвалено виробником.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter.

Вільпрафен

Вілпрафен є антибіотиком з групи бактерицидних макролідів.

Форма випуску та склад

Вілпрафен випускається у вигляді таблеток, вкритих обгорткою з фольги – подвійний опуклою, довгастої, майже білою або білої, з ризиком по обидва боки (10 шт. В блістерах, 1 блістер в картонній коробці).

  • 1 таблетка містить активну речовину йозаміцин, в кількості 500 мг.
  • допоміжних компонентів в 1 таблетці: полісорбат 80 – 5 мг; стеарат магнію – 5 мг; мікрокристалічна целюлоза – 101 мг; діоксид кремнію колоїдний – 14 мг; кармелоза натрію – 10 мг.
  • Склад оболонки: поліетиленгліколь 6000 – 0,3846 мг; метилцелюлоза – 0,12825 мг; двоокис титану – 0,641 мг; тальк – 2,0513 мг; сополімер метакрилової кислоти і її ефіри – 1,15385 мг; гідроксид алюмінію – 0,641 мг.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Механізм дії джосаміціна полягає в запобіганні вироблення білка в мікробної клітині, що пояснюється його оборотним зв’язуванням з рибосомальною субодиницею 50S.

Зазвичай в терапевтичних концентраціях для активного компонента препарату характерно бактеріостатичнудію, яке призводить до гальмування росту і розмноження бактерій.

Коли у вогнищі запалення утворюються високі концентрації джозамицина, спостерігається бактерицидний ефект.

Джозаміцин діє проти таких мікроорганізмів:

  • грампозитивних бактерій: Staphylococcus spp. (Включаючи чутливі до метициліну штами Staphylococcus aureus), Peptostreptococcus spp, Streptococcus spp. (Включаючи Streptococcus pneumoniae і Streptococcus pyogenes), Peptococcus spp., Corynebacterium diphtheriae, Clostridium spp., Listeria monocytogenes, Bacillus anthracis, Propionibacterium acnes;
  • грамнегативнихбактерій: Кампілобактер jejuni, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitides, Helicobacter pylori, Moraxella catarrhalis, Haemophilus influenzae, Haemophilus ducreyi, Legionella spp., Brucella spp., Bordetella spp .;
  • інші: Borrelia burgdorferi, Bacteroides fragilis (чутливість до джозамікіну може бути змінної), Treponema pallidum, Chlamydia spp. (В тому числі Chlamydia trachomatis), Ureaplasma spp, Mycoplasma spp. (Включаючи Mycoplasma genitalium, Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae), Chlamydophila spp. (Включаючи Chlamydophila pneumoniae), Chlamydophila spp.

K Josamycin в цілому стійкий до ентеробактеріями, тому його використання мало впливає на мікрофлору шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Активна речовина також проявляє активність в діагностованою резистентності до еритроміцину та інших 14- і 15-членних макролідів. Випадки резистентності до Джозаміцин реєструються рідше, ніж до 14- і 15-членних макролідів.

Фармакокінетика

Після прийому перорально йозаміцин з шлунково-кишкового тракту на високій швидкості всмоктується, дієта не змінює його біодоступності. Максимальна концентрація речовини в плазмі крові досягається через 1 годину після їжі. При прийомі Вілпрафена в дозі 1 г максимальна концентрація активної речовини в плазмі крові становить 2-3 мкг / мл.

Ступінь зв’язування йосаміціна з білками плазми становить близько 15%. З’єднання добре розподілено в тканинах і органах (за винятком мозку), і його концентрація часто перевищує концентрацію в плазмі крові, підтримуючи терапевтичну ефективність протягом тривалого періоду часу. Концентрація Джозаміцин особливо висока в сльозоточивої рідині, слині, поті, мигдалинах і легких.

Зміст його в мокроті в 8-9 разів вище, ніж в плазмі.

Іозаміцін перетинає плацентарний бар’єр і потрапляє в материнське молоко. З’єднання метаболізується в печінці і утворює метаболіти з меншою фармакологічної активності. Жозаміцін в основному виділяється жовчю. Його період напіврозпаду становить 1-2 години, але може бути продовжений у пацієнтів з дисфункцією печінки. Відсоток виділення препарату з сечею не перевищує 10%.

Показання до застосування

Вілпрапфен 500 мг таблеток призначають для лікування інфекційних і запальних захворювань, викликаних мікроорганізмами, чутливими до дії діючої речовини (джозамицина):

  • Інфекції нижніх дихальних шляхів – гострий бронхіт, коклюш, бронхопневмонія, пситтакоз, пневмонія, в тому числі атипова пневмонія;
  • ЛОР-інфекції верхніх дихальних шляхів – синусит, тонзиліт, паратонцілліт, фарингіт, середній отит, ларингіт;
  • Інфекції порожнини рота – захворювання пародонту і гінгівіт;
  • скарлатина (підвищена чутливість до пеніциліну);
  • дифтерія (на додаток до дифтерійно-антітоксіновой терапії); дифтерія (на додаток до дифтерійно-антітоксіновой терапії);
  • інфекції статевих органів і сечовивідних шляхів – простатит, уретрит, гонорея; при алергії на пеніцилін або – венерична лімфогранулёма, сифіліс;
  • мікоплазма (тел.
  • Інфекції м’яких тканин і шкіри – лімфаденіт, лімфангіт, фурункули, піодермія, вугрі, сибірська виразка, котріфужное запалення (у випадку алергії на пеніцилін або його).

Протипоказання

  • Важка дисфункція печінки;
  • Гіперчутливість до компонентів ліків та інших антибіотиків макролідний групи.

Грудне вигодовування і вагітні жінки повинні використовувати вілпрапрапфен тільки в тому випадку, якщо очікувана користь для материнського здоров’я перевищує потенційний ризик для плоду або дитини.

Інструкція по застосуванню Вільпрафену: спосіб і дозування

Віллпрафен береться між прийомами їжі. Таблетку слід проковтнути цілою і з невеликою кількістю води.

Для підлітків старше 14 років рекомендована добова доза становить 1-2 г Віллпрафена, яка повинна бути розділена між 2-3 прийомами їжі. Рекомендована початкова доза – 1 г.

Для сферичних і звичайних вугрів 0,5 г YOзозаміціна двічі в день протягом перших 2-4 тижнів, пізніше протягом 2 місяців частота застосування знижується до 0,5 г YOзозаміціна один раз в день (в якості підтримуючої терапії).

Тривалість лікування зазвичай визначається лікарем. Відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо застосування антибіотиків, тривалість лікування стрептококових інфекцій повинна становити не менше 10 днів.

Якщо доза для вилки пропущена, дозу слід приймати негайно. У випадках, коли настає час для наступної дози, дозу не слід збільшувати.

Переривання терапії або передчасна абстиненція знижують ймовірність успіху лікування.

Побічні дії

Під час введення Віллпрафена можливий розвиток розладів з різних систем організму:

  • Шлунково-кишковий тракт: Печія, нудота, втрата апетиту, діарея і блювота зустрічаються рідко. При важкої стійкою діареї слід враховувати можливість псевдомембран коліту (небезпечного для життя) внаслідок дії антибіотиків;
  • Слуховий апарат: рідко – дозозалежні короткочасна туговухість;
  • жовчний протік і печінку: у деяких випадках – тимчасове підвищення активності печінкових ферментів у плазмі крові, що іноді супроводжується порушеннями жовтяниці і желчеотвода;
  • реакції гіперчутливості: в деяких випадках – алергічні шкірні реакції (e. наприклад, кропив’янка).

Передозування

В даний час практично немає інформації про специфічні симптоми передозування Віллпрафена. У цьому випадку варто припустити підвищену тяжкість побічних ефектів препарату, особливо шлунково-кишкового тракту.

особливі вказівки

У разі розвитку псевдомембранозного коліту вілпрафен необхідно припинити і призначити відповідне лікування. Протипоказано приймати ліки, що знижують рухову активність кишечника.

Пацієнти з нирковою недостатністю повинні коригувати режим дозування відповідно до рівня кліренсу креатиніну (КК).

Згідно з інструкцією із застосування, вілпрафен не вводиться недоношеним дітям. У новонароджених під час прийому необхідно контролювати функцію печінки.

Слід розглянути можливість перехресної стійкості до різних антибіотиків групи макролідів.

Вплив на здатність керувати автотранспортом і складними механізмами

Встановлено, що використання вольових графіків не впливає на здатність керувати транспортними засобами та виконувати потенційно небезпечні дії, пов’язані з підвищеною концентрацією і швидкістю реакції.

Застосування при вагітності та лактації

Під час вагітності і під час грудного вигодовування препарат може застосовуватися, якщо користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду або немовляти. Лікар повинен оцінити можливі наслідки прийому препарату і тільки після цього призначати лікування.

Вілпрафен рекомендований Європейським представництвом ВООЗ для лікування хламідійних інфекцій у вагітних жінок.

Додатковий захист у вигляді негормональних контрацептивів слід застосовувати під час терапії джосаміцін в поєднанні з гормональною контрацепцією.

лікарська взаємодія

  1. Слід уникати одночасного застосування волпрафена з цефалоспоринами і пеніцилінами.
  2. При одночасному застосуванні з лінкоміцином ефективність обох препаратів може бути знижена.
  3. Вілпрафен уповільнює виділення теофіліну в меншій мірі, ніж інші антибіотики групи макролідів.
  4. При одночасному застосуванні з циклоспорином можна збільшити його концентрацію в плазмі до нефротоксичності.
  5. Є повідомлення про збільшення вазоконстріктівное ефекту при застосуванні спільно з антибіотиками-алкалоїдами ергот і препаратами групи макролідів.
  6. Вілпрафен уповільнює виділення астми або терфенадину, що збільшує ризик виникнення небезпечних для життя аритмій.
  7. При одночасному використанні з дигоксином можливо підвищення рівня плазми.
  8. При одночасному застосуванні з дигоксином необхідно використовувати негормональні контрацептиви.

аналоги

Аналогом вілплетов є вілплп Soljutab.

Терміни та умови зберігання

Тримайте дітей подалі від очей при температурі не вище 25 ° C.

Термін придатності – 4 роки.

Умови та термін зберігання

Випущено за рецептом.

Відгуки про вільпрафену

Згідно відгуками, вілпрафен досить ефективний, але ризик побічних ефектів при лікуванні досить високий.

Пацієнти з діагнозом хламідіоз і уреаплазмоз повідомляють, що симптоми безслідно зникають протягом декількох днів після прийому препарату.

Є повідомлення про побічні ефекти Віллпрафена, таких як розлади шлунково-кишкового тракту і алергічний висип, які відбуваються відносно часто.

Багато пацієнтів рекомендують препарат в якості ефективного лікування синуситу та інших інфекційних захворювань. Часто його призначають дітям, лікування яких дає хороші результати, але іноді батьки скаржаться на дисбактеріоз.

Ціна на Вільпрафен в аптеках

Середня ціна вілпрапфена 500 мг в аптеці становить 515-596 рублів (10 таблеток в одній упаковці).

Вільпрафен

Склад вольпрафена наступний:

  • Одна таблетка містить 500 мг джосаміцін ;
  • суспензія (10 мл) містить 300 мг джосаміцін .

Вілпрафен також містить допоміжні речовини: мікрокристалічна целюлоза , метилцелюлоза , полісорбат 80 , колоїднийбезводний діоксид кремнію , карбоксиметилцелюлоза натрію , Стеарат магнію , Тальк , Діоксид титану (E171) , Макрохед 6000 , Полі (метакрилат етакрілата) -30% , Гідроксид алюмінію .

Форма випуску

Препарат випускається у вигляді таблеток з покриттям. Контурна упаковка осередків містить 10 таких таблеток. Упаковка в картонній коробці. Скільки таблеток в пакеті і скільки їх в пакеті.

Препарат також випускається у вигляді підвіски. Міститься у флаконах з темного скла по 100 мл у флаконі. У комплект входить вимірювальний стакан. Підвіска в пляшці міститься в коробці.

Є також свічки з цим активною речовиною.

Фармакологічна дія

Препарат являє собою антибіотик , який належить до групи макролідів. Організм має бактеріостатичний ефект, викликаним пригніченням синтезу білків бактеріями. Якщо при запальному процесі спостерігається висока концентрація препарату, то він має виражену бактерицидну дію.

Висока активність препарату спостерігається відносно ряду внутрішньоклітинних мікроорганізмів: Chlamydia pneumonuae , Chlamydia trachomatis , Mycoplasma hominis , Mycoplasma pneumoniae , Legionella pneumophila , Ureaplasma urealyticum . Препарат також ефективний проти грампозитивних аеробних бактерій: Стрептококовий піоген з , Staphylococcus aureus , Corynebacterium diphtheriae , Streptococcus pneumoniae (Pneumococcus) . Вплив на грамнегативні аеробні бактерії гемофільної грип , Гонорея Ніссерія, Бордетелли коклюш , Нейсер менінгітідіс і деякі анаеробні бактерії пептострептококи , клостридії перфрингенс , пептококи .

Діяльність Вілпрафена щодо Treponema pallidum .

Фармакодинаміка і фармакокінетика

Після орального введення спостерігається швидке всмоктування речовини з шлунково-кишкового тракту. Найвища концентрація речовини досягається через 1-2 години після прийому. Через 45 хвилин після прийому препарату в дозі 1 г середня концентрація йосаміціна в плазмі крові становить 2,41 мг / л.

Активна речовина зв’язується з білками крові не більше ніж на 15%. Якщо препарат приймати з 12-годинним інтервалом, то протягом дня підтримується достатня концентрація Джозаміцин в тканинах. Через 2-4 дня баланс його змісту досягається.

Джозаміцин здатний легко проникати через мембрани. Він накопичується в лімфатичної та легеневої тканини, небесних мигдалинах, сечових органах і м’яких тканинах.

  • Найвища концентрація препарату спостерігається в мигдалині, слині, легенях, потовиділенні і слізної рідини.
  • У печінці відбувається біотрансформація йозаміцин, в результаті якої він перетворюється в менш активні метаболіти.
  • Тіло в основному виділяється жовчю, при цьому сеча виділяє менше 20% речовини.

Показання до застосування

Перед початком лікування необхідно проконсультуватися з лікарем і прочитати коментар з описом того, для чого призначені ці таблетки.

Показання до використання наступні:

  • Інфекційні захворювання, що викликають запальні процеси, викликані мікроорганізмами з високою чутливістю до препарату.
  • Інфекційні захворювання ЛОР і верхніх дихальних шляхів (нанесені на ангіну , фарингіт , Тонзиліт , Синусит , Ларингіт , Середній отит ). Інфекції нижніх дихальних шляхів (з пневмонія , гострий бронхіт , коклюш , бронхопневмонія ).
  • Інфекції порожнини рота (при захворюваннях пародонтит , гінгівіт ). Інфекції шкіри і м’яких тканин (у нариви , піодермія , лімфаденіт і т.д.). )
  • інфекції сечовивідних шляхів (при хламідії , при уреаплазми , гонореї , уретриті , простатиті і т.д.)
  • використовується для лікування дифтерії на додаток до антітоксіновой терапії дифтерії.
  • Людям з підвищеною чутливістю до пеніциліну призначається червоний .

Протипоказання

не повинні застосовуватися в наступних випадках червоний:

  • для гіперчутливості до антибіотиків макроліди ;
  • для сильної дисфункції печінки.

Побічні дії

Під час лікування цим препаратом спостерігаються такі побічні ефекти

  • У функціях травної системи: нудота, печія , блювання, діарея спостерігаються рідко. При сильному стійкому проносі може розвинутися важкий псевдомембран коліт внаслідок впливу на організм антибіотиків.
  • Реакції гіперчутливості рідкісні: алергічні реакції на шкірі – дуже рідкісні.
  • У функції печінки і жовчних проток: іноді спостерігається тимчасове підвищення активності печінкових ферментів у плазмі крові, що може супроводжуватися порушенням жовчного потоку, за яким слід жовтяниця .
  • Зовсім від дози порушення слуху спостерігаються рідко.

Інструкція по застосуванню Вільпрафену (Спосіб і дозування)

Антибіотик приймається наступним чином. Дорослі і підлітки, які досягли 14 років, приймають 1-2 г препарату в двох-трьох дозах. Рекомендується починати з дози 1 г.

Для лікування хламідії 500 мг слід приймати два рази на день протягом 12-14 днів. Для лікування розацеа приймається 1000 мг, які слід розділити на дві дози в день. Лікування триває 10 днів.

Доза, при якій таблетки слід приймати при ряді інших захворювань, визначається тільки лікарем з урахуванням індивідуальних особливостей перебігу захворювання. Однак курс лікування зазвичай триває не менше 10 днів.

В інструкціях для vilprapfen Soljutab зазначено, що ліки можна приймати різними способами: Таблетку можна приймати з водою або перед розчиненням в 20 мл води. Суспензію, що утворилася після розчинення таблетки, слід дуже ретельно перемішати.

таблетки Willpraphen повинні бути проковтнуті цілком. Пацієнти часто запитують себе, як їм слід це приймати до або після їжі. В інструкції зазначено, що таблетки слід ковтати між прийомами їжі.

Передозування

На сьогоднішній день немає даних про передозування або симптомах отруєння. При передозуванні можуть з’явитися ознаки, які описуються як побічні ефекти препарату.

взаємодія

Говорячи про взаємодію з іншими ліками, майте на увазі, що вілпрафен – це антибіотик. Перед використанням будь-яких ліків завжди необхідно визначити, чи є воно антибіотиком чи ні.

При одночасному застосуванні вілпрафена з антигістамінними, що містять терфенадин або астмазоли , іноді процес виділення цих речовин сповільнюється, що призводить до прояву загрожує життю серцевої аритмії .

 

Звуження судин може збільшуватися при одночасному застосуванні Вілпрафена з алкалоїдами ріжків . Тому в такому випадку необхідно ретельно контролювати стан пацієнта.

Одночасне введення йозаміцин і циклоспорину провокує підвищення рівня циклоспорину в плазмі. У крові також виявлена нефротоксичний концентрація циклоспорину. Під час такої обробки необхідно забезпечити постійний контроль концентрації циклоспорину в плазмі крові.

Якщо одночасно приймати вілпрафен і дігоксин , то вони можуть підвищити рівень дигоксину в плазмі.

Якщо взяти Willpraphen разом з гормональними контрацептивами , то ефект останнього може зменшитися. У цій ситуації рекомендується використовувати додаткові негормональні контрацептиви.

Умови продажу

Приймається тільки за рецептом.

Умови зберігання

Посилання на список Б. Зберігати в темному місці при температурі не вище 25 ° C. Ліки слід тримати подалі від дітей.

Термін придатності

Вілпрапфен може зберігатися 4 роки.

особливі вказівки

Люди з нирковою недостатністю 7 повинні враховувати результати лабораторних досліджень для лікування.

Необхідно розглянути можливість стійкості макролідів до різних антибіотиків.

аналоги

Код ATC 4-го рівня послідовний:

Аналоги Willpraphen 500 мг з тією самою діючою речовиною не використовуються в аптеках. Що може бути заміщено цим препаратом, має визначатися тільки лікарем. Вибір замінника залежить від індивідуальних особливостей перебігу хвороби.

Аналогами препарату є препарати, що належать до групи макролідів. У цю групу входять еритроміцин , кларитроміцин , азитроміцин , рокситроміцин , спіраміцин . Ціна аналогів може бути як вище, так і нижче, ніж в Вілпрафене. Аналоги Вілпрафена Солютабу схожі.

Пацієнти часто задаються питанням, ніж Вілпрафен відрізняється від Вілпрафена Солутаба. Різниця між цими препаратами пояснюється формою їх випуску. Вілпрафен – це звичайна таблетка з плівковим покриттям. Вілпрафен Сіль Їх можна приймати як таблетки або як підвіску.

Синоніми

Йозаміцин .

дітям

Вілпрафен використовується як підвіска для дітей до 14 років. Vilpraphen 1000 мг Soljutab можна розчинити у воді для приготування суспензії.

При прийомі дітям доза наступна: 30-50 мг на 1 кг маси тіла ділиться на три дози. Відсторонення дітей у віці до трьох місяців дозується відповідно до точним вагою дитини.

Запитайте лікаря, навіщо потрібні ці таблетки і чи потрібно їх використовувати для лікування.

З алкоголем

При поєднанні алкоголю і вілпрапфена у людини можуть бути різні порушення травлення. Поєднання алкоголю і антибіотиків може викликати гепатотоксичні ефекти.

Ця комбінація також може бути тригером для цирозу печінки. Навіть не варто один раз комбінувати вілпрапфен і алкоголь, тому що якщо їх приймати разом з алкоголем, то зворотний зв’язок говорить про те, що людині може бути гірше.

З антибіотиками

Джозаміцин не слід призначати одночасно з бактеріостатичними антибіотиками, так як їх бактерицидний ефект може знижуватися.

Willpraphen не слід комбінувати з Lyncomycin , так як ефективність обох препаратів знижується.

При вагітності і лактації

Вілпрафен 500 мг і Вілпрафен Солютаб під час вагітності та лактації можуть бути призначені після ретельної оцінки лікарем ризику і переваг такого лікування. Ваш лікар зважить наслідки після введення препарату, і тільки після цього ви пропишіть серію лікування.

Під час вагітності Вілпрафен можна використовувати для лікування хламідії. Однак, якщо під час цього лікування виникають побічні ефекти, як описано в інструкції по застосуванню, лікування слід припинити.

При оцінці введення вілпрафена під час вагітності майбутні матері залишають зворотний зв’язок в діапазоні від позитивних до побічних ефектів.

Відгуки про вільпрафену

Відгуки про препарат і його вплив на організм показують, що препарат ефективний, але іноді виникають побічні ефекти.

Відгуки про хламідіозі, а також при лікуванні уреплазми вказують на те, що симптоми захворювання зникають через кілька днів.

Нетравлення, алергічні реакції шкіри згадуються в якості побічних ефектів.

Позитивні відгуки про Віллпрофене Солутабе при геморої та інших інфекційних захворюваннях. Препарат також часто виписується дітям, і його ефективність підтверджується досвідом. Іноді в оглядах кажуть, що у дитини розвивається дисбактеріоз після терапії цим препаратом.

Ціна Вільпрафену, де купити

Таблетки можна купити в будь-якій аптеці за рецептом. Ціна Вілпрапфена 500 мг в середньому 560-620 рублів. Антибіотик можна купити в Україні за 300 грн. Ціна вілпрапфена може варіюватися в залежності від місця продажу. Скільки коштує вілпрофен 500 мг в Донецьку або будь-якому іншому місті можна дізнатися на сайтах аптечної мережі.

Ціна вілпрофенового розчину 1000 мг в середньому 640-680 руб. Ціна препарату в Україні (Харків та інші міста) становить від 260 грн. за 10 таблеток.

No related posts.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *