Об’єднана держава – успішний шлях розвитку. День Соборності України наскільки ми готові діяти разом


От вже вкотре Україна відзначатиме історичну річницю із дня злуки двох українських республік УНР та ЗУНР. 22 січня 1919 року став дійсно пам’
ятним днем для українського народу, коли всю Західну чи Східну Україну як її часто ділять політичні кола держави, об’єднує одна велика мета: показати, що український народ справді консолідований і в ньому не існує ніяких суперечностей та конфліктів. Це чи не єдиний момент, коли можна спостерігати національну єдність України.

     Я не буду тільки робити аспект на історичному значенні даної події, оскільки до мене вже було досить сказано істориками та політиками наскільки Акт злуки двох українських республік став цим консолідуючи факторам того, що українська нація має бути єдина та неподільна. Увага акцентуватиметься на політичному значення події з позиції діяльності влади у напрямі підтримки таких річниць як елементів єдності нації та вирішення проблем соціальної напруженості, яка виникає навколо будь-яких подій  в Україні через недовіру до діяльності влади перш за все , але основне розуміння кожного громадянина, що він по-перше за все живе в одній країні з такими самими українцями і потрібно об’єднуватися проти спільних викликів та долати їх разом. Таким чином, порівняти  даний аналіз ситуації із точкою зору протистоянь на рівні націй Заходу та Сходу України у контексті політичної гри із сторони українського політикуму.

     Перший випадок розглянутий нами з політичної позиції та діяльності влади у прийнятті рішень матиме характер формальності такого свята як День Соборності адже влада на даний момент не зацікавлена у єдності української нації тому такі події не підтримуються на загальнодержавному рівні. Чому саме так? Нікому не потрібен мислячий та об’єднаний екелекторат, який зможе захищати свої права та відстоювати інтереси і вже мати більший вплив на діючу владу через свою єдність. Краще тримати електорат на рівні таких орієнтації, які б в жодному чині не переконували громадянина шукати альтернативи. Підсумовуюче, сказане День Соборності України  не є для народу тим об’єднуючим чинником, тому що цього не хоче влада.

    З позиції проблеми протистояння Заходу та Сходу можна висловити такі погляди як: через нерозуміння народом України, що політики, використовують цей розкол України як інструмент вироблення такого собі мислення в електораті, що категорично заперечує єдність нації, тому День соборності на рівні громадян як простий день чи подія, яка тільки збільшує напруження навколо проблем надуманих політиками та нав’язаних громадянамз однією метою для легітимації своєї діяльності та проведення реформ. Повертаючись до такого підходу української влади як немає нації – немає проблем, ні тут зовсім інше – немає проблем для влади, але до певного часу. Тому сьогодні тільки в руках українського народу ініціатива зробити такі події як День Соборності тим символом нації, яка вирішує своє проблеми вдало та виховує громадян, які здатні зробити життя дійсно кращим.

Автор: Олександр Бублик

 

Опубліковано: 19/01/2012